Нестандарті форми роботи

 Переваги нестандартних уроків уже доведені методистами, педагогами та психологами. До основних переваг таких уроків відносять: незвичність і захопливість змісту; набуття практичного або суспільного досвіду; значна активність учнів; створювання в учнів позитивного емоційного настрою; формування інтересу до предмета.

Соціологічне опитування серед учителів середніх загальноосвітніх та спеціалізованих шкіл показало, що педагогам відома досить велика кількість видів нетрадиційних уроків, однак, за визнанням самих педагогів, у своїй практичній діяльності вони використовують їх недостатньою мірою. Розглядаючи нестандартні уроки, психологи відзначають дві їх основні психологічні особливості. По – перше, в процесі таких уроків з’являються нові можливості спілкування за типом  «учитель – учень». По – друге, нестандартні уроки, безумовно, сприяють розвитку пізнавальних процесів у школярів.

Аналізуючи особливості спілкування, що виникають на таких уроках, можна відокремити кілька типів моделей спілкування:

Модель А, до якої належать нестандартні уроки, що передбачають однобічний вплив на учня з боку вчителя;

Модель Б, що містить нестандартні уроки, які передбачають взаємодію учнів у процесі парної чи групової роботи;

Модель В, що об’єднує нетрадиційні уроки, в яких передбачається як вплив учителя на учня, так і виконання роботи в парі або групі з рештою учнів.

 У наведеній нижче таблиці 1 подано класифікацію нетрадиційних уроків згідно з наведеними моделями.

                                                                                                                Таблиця 1

Модель А	Модель Б	Модель В
урок – лекція	урок – огляд знань	інтегрований урок
урок – семінар	урок – брейн – ринг	урок – мандрівка
урок – суд	урок – конференція	урок – екскурсія
урок – новела	урок – КВК	урок – есе
урок – залік	урок – розслідування	урок – композиція
		урок - казка

      Охарактеризую деякі психолого – педагогічні особливості різних видів нестандартних уроків.

Урок-лекція передбачає послідовний виклад учителем навчального матеріалу. До основних вимог уроку належать: емоційність викладу, цілісне розкриття теми або певного розділу, аналіз конкретних фактів та явищ, чіткість аргументації та наукова доказовість висновків, використання вчителем різноманітних методичних  прийомів. Такі уроки вимагають довільних процесів: уваги, запам'ятовування. Тому вчитель повинен  використати під час лекції такі прийоми, які допомагають утримувати увагу учнів та сприяють запам'ятовуванню матеріалу: наочність, складання плану, опорних схем, стисле конспектування основних моментів тощо.

Урок-семінар є одним із поширених видів навчальної діяльності учнів старших класів. Такий урок зазвичай полягає в обговоренні повідомлень, рефератів, доповідей, виконаних учнями самостійно або під керівництвом учителя. Здатність до творчості. Виокремлюють три типи уроку-семінару. Перший тип має на меті поглиблене вивчення певної теми, другий передбачає систематизацію та узагальнення наявних в учнів знань, третій має дослідницький характер. Такі уроки насамперед сприяють розвитку смислового запам'ятовування, що неможливо без обмірковування. Під час підготовки до уроку-семінару вчитель повинен навчити учнів використання прийомів, які допомагають смисловому запам'ятовуванню навчального матеріалу: чітке розуміння того, що саме слід запам'ятати та засвоїти застосування матеріалу, який запам'ятовується, у практичній діяльності повторення; для полегшення матеріалу, що важко запам'ятати, порекомендувати прийоми мнемотехніки.

Урок-суд передбачає створення ситуацій, в яких відбувається обговорення двох протилежних думок щодо питання, яке вивчається. Учні вчаться формулювати та захищати свою точку зору, аргументувати свою думку. Такий підхід сприяє розвитку критичності мислення.

Урок-новела являє собою невелику розповідь на певну тему, яка від­значається чіткістю сюжету та відсутністю описовості, небуденністю події. Головна мета таких уроків - розширення кругозору учнів, оскільки матеріал, що пропонується на них, часто «виходить за межі»  програми.

 Урок – залік пов’язаний з перевіркою наявних в учнів знань з певної теми. Як правило, учням заздалегідь пропонуються питання, за якими вони готуються відповідати (відповіді можна подавати як в усній, так і письмовій формі). Такі уроки сприяють розвитку механічного та смислового запам'ятовування, якості мислення (глибина, широта, самостійність тощо), мовлення. Підготовка до уроку - заліку передбачає збереження учнями необхідного навчального матеріалу, що стає можливим завдяки: установкам зберегти необхідну інформацію; глибині розуміння вивченого матеріалу; повторення (для повторення доцільно рекомендувати використання наочності, наведення власних прикладів та ілюстрацій; виконання завдань на порівняння, класифікації та узагальнення вивченого матеріалу; використання вивченого  матеріалу  розв'язання нових навчальних задач та ін.).

Урок – огляд знань так само, як і урок-залік, спрямований на перевірку наявних в учнів знань, але в цьому випадку учні самостійно готують матеріал з певної теми, демонструючи не лише теоретичні знання, але й уміння використовувати ці знання на практиці. Можливе об'єднання учнів у групи. Тоді завдання формулюється для всієї групи, а відповідає за роботу групи відповідальний. Виконання завдань вимагає від учнів критичності та гнучкості мислення, уяви.

Урок – брейн - ринг  передбачає перевірку знань учнів у нетрадиційній формі. Так, замість традиційного індивідуального опитування учні об'єднуються в групи та готують питання одне для одного. Це можна зробити в нетрадиційній формі, прочитавши уривок з відповідного літературного твору та поставивши до нього запитання. Безумовно, додаткової цінності надає ретельно дібраний літературний матеріал. Психологічна цінність таких уроків полягає в тому, що використовується групова робота. Аналізуючи виконання завдань у груповій формі, можна виокремити такі особливості: бажання учнів обмінюватись інформацією, позитивна емоційність під час виконання всіх завдань, взаємодопомога під час обговорення, поява в деяких учнів орієнтації на підлітків, прагнення самоствердитись.

Урок-конференція є зборами, нарадою представників різних спеці­альностей для обговорення певних проблем. Така форма уроку вимагає використання сукупності різних методичних приймів і засобів навчання. При цьому (і це найголовніше) школярі є не пасивними спостерігачами, а активними учасниками перебігу подій. Участь у подібних іграх передбачає активну розумову діяльність, а також активізацію наявних знань і самостійності учня.

  Урок – КВК насамперед сприяє формуванню самостійності мислення, стимулює розвиток творчих здібностей, а також розширює кругозір.

Урок-розслідування передбачає збирання учнями конкретних фактів, що характеризують стан певної проблеми. Найчастіше такі уроки пов'язані з екологічними проблемами, оскільки в засобах масової інформації та літературі наводиться достатньо фактів, що демонструють загрозу природі через результати людської діяльності. Цінність цього виду уроку полягає в тому, що у школярів формуються навички самостійної роботи з літературою, а також розвиваються мовленнєві здібності, вміння чітко викладати свої думки. Цей тип уроку передбачає мінімальну підготовку вчителя, який у цьому випадку виконує два основні завдання: по-перше, чітко формулює завдання учням, а по-друге, класифікує та логічно «вибудовує» отриманий в результаті самостійної роботи учнів матеріал.

Інтегрований урок має такі особливості: по-перше, дозволяє учням здійснити засвоєння знань з предмета в сукупності з іншими науками; по-друге, сприяє формуванню пізнавального інтересу; по-третє, забезпечує узагальнення наявних знань, уміння використовувати їх у процесі вивчення інших наук.

Урок – мандрівка має задовольняти вимоги, що висуваються до ігор – мандрівок: пересування у просторі; оформлення території відповідно до змісту гри; повідомлення учням пізнавальної інформації у захоплюючій формі; чітке формулювання завдань на кожній зупинці впродовж гри; вироблення шкали оцінювання виконання гравцями завдань; оформлення карти – схеми, на якій позначено маршрут учасників гри. Такі уроки сприяють розвитку спостережливості та уваги школярі , розширенню їх кругозору.

Урок – екскурсія передбачає, що урок буде проведено поза школою, учні для ознайомлення з об’єктом, який вивчається, вийдуть у природу, виробництво, до музею і т. ін. Головна мета цих уроків – спостереження учнями предметів, явищ, процесів, які вивчаються, вміння використовувати теоретичні знання на практичних прикладах, що проводжується поясненнями вчителя або екскурсовода. Головна психологічна особливість таких уроків – посилення сприйняття того матеріалу, який в інших умовах подання є складним або навіть недоступним розумінню учнів.

Урок – есе – сукупність філософської, естетичної, літературно - критичної, художньої, публіцистичної літератури з парадоксальним викладом. На такому уроці може розглядатися цікава й актуальна одночасно для кількох шкільних предметів тема. Такі уроки показують, що отримані на уроках знання необхідні в повсякденному житті, їх можна та слід використовувати.

Урок – композиція є однією з форм подання матеріалу за допомогою мистецтва (музики, літератури). Побудова уроку – композиції передбачає виклад елементів, репродукцій. Отже, цей урок є прикладом можливої інтеграції будь – якого предмета з літературою, а то й музики, образотворчого мистецтва.

Урок – казка спрямований на розвиток уяви та творчого мислення учнів. Цьому сприяє залучення школярів до складання сюжету казки. Інсценізація казки формує мовленнєві здібності учнів, сприяє естетичному розвитку. Сюжет казки передбачає виконання цілої низки умов: чітка цільова установка; вибір найбільш відповідного об’єкта; складання запитань, на які потрібно відповісти учням за допомогою наявних знань (під час інсценізації мають бути сформульовані запитання, спрямовані на активізацію наявних в учнів знань, а також може здійснитися перевірка домашнього завдання);  створення  фабули (ланцюжок подій, що описуються в казці в певній послідовності); літературне оформлення. У процесі літературного оформлення казки необхідно враховувати деякі моменти:  

·                                          цікавість змісту казки;

·                                          нескладність її інсценування;

·                                          можливість  створення костюмів для учасників  казки;

·                                          проведення хімічних  дослідів;

використання наочності, що допомагає сприйняттю  хімічних елементів казки.

Отже, нестандартні уроки відрізняються від стандартних тим, що участь у них є обов'язковою для всіх учнів. Їхні правила, зміст, методика проведення розроблені так, що для деяких учнів, які не цікавляться тим чи іншим предметом, ці  уроки можуть послужити вихідною точкою у виникненні цього інтересу. Однак не можна забувати, що головним у проведенні будь-якого уроку є навчання. Як ми показали, нестандартні уроки лише активізують діяльність учнів, роблять сприйняття більш активним, емоційним, мислення - творчим, самостійним, гнучким. Тому використання нестандартних уроків дає найбільший ефект у класах, де переважають учні з нестійкою увагою, незначним інтересом до предмета.

 Але в будь-якому випадку під час підготовки нестандартного уроку слід враховувати певні вікові особливості дітей шкільного віку (див. табл. 2).

Отже, використання нестандартних уроків сприяє:

·                  підвищенню загальної обізнаності та освіченості дітей;

·                  поглибленню знань з предмета;

·                  підвищенню кругозору учнів;

·                  перевірці знань учнів у ігровій та захоплюючій  формі;

·                  зняттю втомленості учнів; 

·                  активному розвитку пізнавальних процесів у учнів.

        Тож нестандартні уроки заслуговують на право доповнити традиційні уроки, які педагоги використовують у своїй  практичній діяльності.

Висновки

   Будь-який нестандартний  урок виховує любов до природи, бажання берегти і любити рідну землю, естетичні смаки і почуття. Нестандартні підходи які присутні на уроці стимулюють самостійність, творчу активність, ініціативу школярів, підвищують якість знань, розвивають творче мислення, узагальнюють і систематизують знання, збагачення чуттєвого досвіду, розширення кругозору дітей, створення мотиву мистецької діяльності - бажання передати власне бачення краси.

Нестандартний урок допомагає вчительці різнобічно і системно сформувати необхідні уявлення і поняття. Різні види діяльності, які присутні на уроці, роблять його цікавим, запобігають стомлюванню дітей, посилюють інтерес до навчання та школи в цілому. Наявний стан навчання визначається рядом об'єктивних і суб'єктивних причин. Серед об'єктивних слід назвати економічне положення України, що провокує кризу в освіті.

Існують і суб'єктивні пояснення недоліків. Суспільство вимагає від школи докорінної перебудови навчання. Вчителі повинні більше уваги приділяти новим підходам до організації навчально-пізнавальної діяльності учнів, проявляти свою творчість, яка супроводжується постійним пошуком ефективних форм навчання.

Важливою причиною є і недостатня практична підготовка педагогічних кадрів до використання нових технологій навчання, ситуацію ускладнює і відсутність методичних розробок з питань проведення інтегрованих уроків. Наявні доробки недоступні широким колам вчителів, особливо у сільській місцевості.

Я створюю на уроках різні ситуації, які допомагають дітям зрозуміти, що без знань, наполегливої розумової праці в житті обійтися не можна, а міцні знання і навички формуються лише за активної діяльності. Щоб довести це дітям, проводжу різноманітні інтегровані уроки.

Тому я намагаюся не давати учням знань в готовому вигляді, а за допомогою запитань, постановки пізнавальних завдань спонукаю їх брати активну участь у здобуванні знань.

 Готуючись до уроку, повинні старанно продумували зміст навчальних завдань і використання різних прийомів подачі їх, щоб забезпечити кожному учневі радість першого відкривача, яка є могутнім стимулом для активізації не лише мислення, а й усієї особистості школяра. Нестандартні уроки з літературного читання мають великі можливості для розвитку творчої особистості. Такі уроки забезпечують розвиток у дітей творчого мислення, формують науковий світогляд, розвивають пізнавальний інтерес, бажання до самостійного здобуття знань. Учні на уроках оживають, активно включаються у діяльність, стають співробітниками вчителя, беруть участь у розв'язанні нових для них пізнавальних і практичних задач. Таким чином, у них формується співдружність, почуття колективу, співпереживання, взаємодопомоги.

Нестандартні   уроки, подібно до традиційних, можна класифікувати за такими ознаками:

   І. За дидактичною метою:

1. нестандартні  уроки засвоєння нових знань;

2. нестандартні уроки формування практичних умінь і навичок;

3. нестандартні уроки узагальнення і систематизації знань;

4. нестандартні контрольні уроки;

    ІІ. За етапами навчальної діяльності:

1. вступні нестандартні уроки;

2. нестандартні уроки первинного ознайомлення з матеріалом;

3. нестандартні уроки формування понять, вивчення законів і правил;

4. нестандартні уроки застосування знань на практиці;

5. нестандартні уроки формування практичних умінь і навичок;

6. нестандартні уроки повторення і узагальнення матеріалу.

Нестандартні уроки  - це вимога часу, це творчість, самобутність, мистецтво педагога. Такі  уроки  стимулюють пізнавальну самостійність, творчу активність та ініціативу учнів, такий урок дає можливість підводити дітей до усвідомленої і емоційно пережитої потреби міркувати і висловлювати свої думки.

   З метою покращення якості проведення уроку, підвищення рівня знань учнів пропонуємо вимоги до проведення нестандартних уроків.

Серед загальних вимог, яким повинен відповідати якісний урок, виділяють наступні:

1. Використання нових досягнень науки, передової педагогічної практики, побудови уроку на основі закономірностей навчально-виховного процесу.

2. Інформація на уроці оптимальному співвідношенні всіх дидактичних принципів і правил.

3. Забезпечення належних умов для продуктивної пізнавальної діяльності учнів з врахуванням їх інтересів здібностей і потреб.

4. Зв'язок з раніше засвоєними знаннями і вміннями, опора на досягнутий рівень розвитку учнів.

5. Мотивація і активізація розвитку всіх сфер особистості.

6. Логічність і емоційність всіх етапів навчально-виховної діяльності.

7. Ефективність використання педагогічних засобів.

8. Зв'язок з життям, особистим досвідом учнів.

9. Формування практично необхідних знань, умінь, навичок, раціональних прийомів мислення і діяльності.

10. Формування вміння вчитися, потреби постійно поповнювати об'єм знань.

11. Ретельна діяльність, прогнозування, проектування і планування кожного уроку.

    Нестандартний урок, як і звичайний традиційний урок, направлений на досягнення триєдиної мети. З урахуванням цього загальні вимоги до уроку конкретизуються в дидактичних, виховних і розвиваючих вимогах..

До дидактичних (навчальних) вимог відносяться:

-  чітке визначення задач предмета;

- раціоналізація інформаційного навчання уроку, змісту з      урахуванням соціальних і особистих потреб;

-  раціональне поєднання різноманітних форм і методів;

- творчий підхід до формування структури уроку;

-  забезпечення оперативного зворотного зв'язку.

Виховні вимоги включають:

- визначення виховних можливостей навчального матеріалу, діяльності на урок;

- постановку тільки тих виховних завдань, які органічно витікають із цілей і змісту навчальної роботи;

- формування життєво необхідних якостей: охайності, відповідальності, самостійності, уважності, чесності, колективізму та ін.;

- увага і гуманне відношення до учнів, до тримання вимог педагогічного такту, співробітництво зі школярами і зацікавленість у інших успіхах.

До розвивальних вимог відносяться:

- формування і розвиток в учнів позитивних мотивів навчально-пізнавальної діяльності, інтересів, творчої ініціативи і активності;

- вивчення та врахування рівня розвитку і психологічних особливостей учнів, проектування «зони найближчого розвитку»;

- проведення уроку на випереджаючому рівні, стимулювання нових якісних змін у розвитку.

Внаслідок врахування класифікації, дотримання технології проведення нестандартних  уроків забезпечується висока ефективність навчально-виховного процесу.